Доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець, доти всі покоління українців йтимуть на війну
З брошури Міхновського “Самостійна Україна” 1900 р.
Микола Міхновський - один із перших, серед наддніпрянських політиків, висунув ідею САМОСТІЙНОЇ СОБОРНОЇ України. Тоді, коли на поч. ХХ ст. більшість виступала за автономію. Такі заяви вважали радикальними, або як сьогодні полюбляють говорити екстремістськими.
Микола Міхновський - один із перших, серед наддніпрянських політиків, висунув ідею САМОСТІЙНОЇ СОБОРНОЇ України. Тоді, коли на поч. ХХ ст. більшість виступала за автономію. Такі заяви вважали радикальними, або як сьогодні полюбляють говорити екстремістськими.
Микола Міхновський організував підрив пам’ятника Пушкіну ще до того, як це стало мейнстрімом - у ніч на 1 листопада 1904 року.
Пам’ятник Олександру Пушкіну встановили в Харкові, незадовго до підриву. У Російській імперії святкували 250-річчя "возз’єднання" України з Росією, і пам’ятник спорудили на честь цього “свята”.
Міхновський є автором “Самостійної України” і “10 заповідей УНП” (Українську народну партію він створив у 1902). Праця “Самостійна Україна” - маніфест українського самостійництва.
Свій реферат “Самостійна Україна” він вперше виголосив 19 лютого 1900 року у Полтаві. Міхновський вважав, що здоровий націоналізм покликує до життя нові народи та веде до розпаду приречених історією імперій.
Міхновський у 1917 відстоював ідею створення українського війська, хоча для інших членів Української Центральної Ради ця потреба не була очевидною. Міхновського часто не розуміли за авторитарний характер і надмірний радикалізм.
За Української Держави перебував в опозиції до влади.
Під час антигетьманського повстання виступав за примирення між Скоропадським та Директорією. Розробляв план усунення Директорії від влади, шляхом встановлення військової диктатури.
В оповідях сучасників Микола Міхновський був представлений як привабливий і харизматичний мужчина та знаний адвокат.
На початку 1899 року у житті Миколи Міхновського був любовний роман: він закохався у дружину власника адвокатської контори Фурмана, де він працював. Та з цього нічого не вийшло - молода панночка не витримала випробування сільським побутом. До того ж, батьки Миколи були не в захваті від ідеї сина - зруйнувавши чужу сім’ю, влаштувати своє життя. Це не дивина для того часу, адже батько Миколи був парафіяльним священиком, для якого дотримання церковних канонів було важливіше за все інше.
У майбутньому спроби Міхновського створити сім'ю не мали успіху - він ніколи більше був одруженим.
У 1924 Міхновський був заарештований ДПУ УСРР. Після кількох днів допитів його відпустили, але наступного дня після звільнення він наклав на себе руки. Проте обставини смерті не з'ясовані.
Зі статті Міхновського “До українського народу”: “[...] Перед ясним ідеалом самостійної України най згинуть усі свари, уся ворожнеча, усе безладдя українців; хай усі стежки, усі шляхи ведуть до неї; хай усім борцям за щастя, за визволення свого народу світить сонце самостійної України”
